ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни

 онтрольна работа

з ≥стор≥њ ”крањни

студента ≤-го курсу

‘ѕ 

ћ≥щенко ≤гора

¬олодимировича

“≈ћј : √олод в ”крањн≥ 32-33 рок≥в.

’ј– ≤¬ 2000

   ¬ аграрн≥й програм≥ парт≥њ б≥льшовик≥в соц≥ал≥стична перспектива повТ¤зувалась з утворенн¤м на баз≥ експропр≥йованоњ пом≥щицькоњ власност≥ великих державних господарств п≥д кер≥вництвом –ад депутат≥в в≥д с≥льських роб≥тник≥в. ≈коном≥чн≥ звТ¤зки м≥ж с≥льськими рад¤нськими господарствами та промислов≥стю, а також м≥ж др≥бними сел¤нськими господарствами ≥ усусп≥льненим секторм мали зд≥йснюватись у нетоварн≥й форм≥, шл¤хом продуктообм≥ну.

    “а величезна б≥льш≥сть сел¤н бажала зр≥вн¤льного под≥лу земель. ≤нтерес до самост≥йного господарюванн¤ на своњй земл≥ нав≥ть т≥ др≥бн≥ власники, ¤к≥ опинилис¤ вже на гран≥ розоренн¤. ≤ тому наприк≥нц≥ серпн¤ 1917р. ¬.Ћен≥н висловивс¤ за те, щоб парт≥¤ п≥шла на поступки др≥бнобуржуазному селу ≥ задовольнила його вимогу про соц≥ал≥зац≥ю, тобто оголошенн¤ державних пом≥щицьких сел¤нських та ≥нших земель всенародним надбанн¤м, њх безв≥дплатне в≥дчуженн¤ ≥ перех≥д у користуванн¤ вс≥х труд¤щих на зр≥вн¤льн≥й основ≥. ѕо сут≥, парт≥¤ б≥льшовик≥в брала на озброЇнн¤ есер≥вську аграрну програму. —оц≥ал≥зац≥¤ земл≥ була узаконена ƒекретом про землю.

    јграрн≥ перетворенн¤ перших рок≥в –ад¤нськоњ влади зн¤ли основну частину класових суперечностей, ¤к≥ нагромаджувались всередин≥ сел¤нства. якщо ран≥ше на сел≥ гостро в≥дчувалос¤ протисто¤нн¤ двох б≥льш-менш сформованих класових сп≥льностей Ц пролетар≥в та нап≥впролетар≥в, з одного боку, ≥ куркул≥в Ц з другого, то за нових умов клас≥в позиц≥њ всього сел¤нства почав уособлювати середн¤к. —ередн¤цькими стали майже половина б≥дн¤цьких господарств ≥ три четверт≥ куркульських.  уркульський клас, ¤кий почав формуватис¤ ще в дореволюц≥йному сел≥, перетворивс¤ на прошарок всередин≥ сел¤нства.

    —оц≥ал≥стичне буд≥вництво у перш≥ роки –ад¤нськоњ влади зд≥йснювалос¤ на воЇнно-комун≥стичних засадах. —истема воЇнного комун≥зму передбачала продуктообм≥н м≥ж м≥стом ≥ селом при заборон≥ торг≥вл≥, нац≥онал≥заю вс≥Їњ промисловост≥, включаючи др≥бну, встановленн¤ практики замовлень-нар¤д≥в на державних п≥дрпиЇмствах при максимальн≥й централ≥зац≥њ управл≥нн¤ промислов≥стю (главк≥зм), поступове згортанн¤ грошового об≥гу. ¬инекненн¤ воЇнно-комун≥стичноњ практики та ≥деолог≥њ повТзувалос¤ не лише з прогалинами в марксистськ≥й теор≥њ на початков≥й стад≥њ њњ розвитку, коли соц≥ал≥зм по сут≥ був лише доктриною, неп≥дтвердженою житт¤м, а й з необх≥дн≥стю висто¤ти у складних умовах згортанн¤ громад¤нськоњ в≥йни та воЇнноњ ≥нтервенц≥њ. ќднак вже в умовах переходу до мирного буд≥вництва було прийн¤то р¤д воЇнно-комун≥стичних деркт≥в, спр¤мованих на дальше згортанн¤ сфери грошового об≥гу. «окрема, у грудн≥ 1920р. зТ¤вилис¤ декрети про безплатн≥сть розпод≥люваних по картках продукт≥в, а також поштово-телеграфних ≥ телефонних послуг. « початку 1921р. безплатним стало користуванн¤ житлом, водопроводом, канал≥зац≥Їю, газом та електрикою. ѕрипинилос¤ ст¤гненн¤ грошових податк≥в.

    –ад¤нський ур¤д прагнув налагодити Удержавну орган≥зац≥ю розпод≥лу продукт≥в зам≥сть приватноњ торг≥вл≥, промислових продукт≥в на селоФ. ѕоложенн¤ про вит≥сненн¤ торг≥вл≥ планом≥рно орган≥зованим розпод≥лом у рамках споживчо-виробничих комун ув≥йшло до п≥дготовленого Ћен≥ним начерку проекту новоњ парт≥йноњ прграми. ¬ умовах розруху у промисловост≥ обм≥н м≥ж м≥стом ≥ селом набув форми продовольчоњ розкладки, коли вс≥ товарн≥ лишки забирали у сел¤н майже безкоштовно. —ел¤нськ≥ маси реагували на продрозкладку скороченн¤м обс¤гу вироблюваноњ продукц≥њ, ≥ тод≥, щоб запоп≥гти цьому V≤I≤  зТњзд –ад у грудн≥ 1920р. висловивс¤ за встановленн¤ кожному сел¤нському господарству обовТзкових завдань по зас≥ву. ÷ей крок (н≥коли не реал≥зований) був таким же лог≥чним продовженн¤м продрозкладки, ¤к ≥ заборона торг≥вл≥.

    ѕ≥сл¤ виходу з в≥йни парт≥¤ не збиралась в≥дмовл¤тис¤ в≥д воЇнно-комун≥стичних метод≥в. —хвалений VIII зТњздом –ад план √ќ≈–Ћќ мав виконуватись перш за все за рахунок розкладки з сел¤нських господарств.

    ∆итт¤ показало, однак, що сел¤ни не мирилис¤ з продрозкладкою, забороною торг≥вл≥, директивним плануванн¤м пос≥вних площ. ¬се це йшло врозр≥з з њх життЇвими ≥нтересами. як т≥льки в≥йна зак≥нчилась, сел¤нське невдоволенн¤ набуло гострих форм. —т¤гненн¤ продрозкладки проходило з величезними труднощами. ” хл≥бовиробничих районах виник ≥ поширивс¤ пол≥тичний бандитизм. «ростанн¤ продовольчих труднощ≥в поглибило господарську розруху. ” березн≥ 1921р. в≥дбувс¤ ’ зТњзд – ѕ(б), ¤кий  проголосив зам≥ну продовольчоњ розкладки продовольчим податком. ÷е р≥шенн¤ було принциповим кроком на шл¤ху впровадженн¤ економ≥чноњ пол≥тики. ” промов≥ Ћен≥на на ¬серос≥йськ≥й продовольч≥й нарад≥  16 червн¤ 1921р. вперше зТ¤вл¤Їтьс¤ терм≥н Унова економ≥чна пол≥тикаФ. ”перше тут припусккаЇтьс¤ можлив≥сть торг≥вл≥ не т≥льки в м≥сцевому оборот≥. ”перше перед б≥льшовиками ставитьс¤ завданн¤ вчитис¤ контролювати ринок.

    ≈волюц≥¤ традиц≥йних дл¤ марксист≥в погл¤д≥в на торг≥влю ≥ ринок, ¤ка в≥дбулас¤ за перший р≥к непу, створила нову ситуац≥ю у питанн≥ про соц≥ал≥стичн≥ перспективи села. «ам≥сть колгоспу, дл¤ ¤кого властивим було в≥дчуженн¤ безпосереднього виробниа од земл≥ та ≥нших засоб≥в виробництва, у центр≥ по-соц≥ал≥стичному орган≥зованого с≥льського господарства ставав кооператив др≥бних товаровиробник≥в.  ооперац≥¤ ц≥лком в≥дпов≥дала сел¤нськ≥й природ≥, а тому робила перех≥д до соц≥ал≥зму простим, легким ≥ доступним дл¤ сел¤нина.

    ¬проваджена ¬. ≤. Ћен≥ним нова економ≥чна пол≥тика Ц ¤вище складне. ¬ њњ основ≥ Ц зам≥на продрозкладки податком, дозв≥л в≥льного продажу сел¤нами товарних лишк≥в, допущенн¤ в економ≥ку приватного кап≥талу. ѕроте у неп≥ була ще одна важлива грань: запровадженн¤ варт≥сних, товарно-грошових в≥дносин безпосередньо в економ≥ку соц≥ал≥стичного сектора, в≥дмова в≥д воЇнно комун≥стичноњ модел≥ соц≥ал≥зму, ¤ка склалас¤ в роки громад¤нськоњ в≥йни. ” цьому розум≥нн≥ тривал≥сть непу не може л≥м≥туватис¤ рамками перех≥дного пер≥оду в≥д кап≥тал≥зму до соц≥ал≥зму. ’оч Ћен≥н не встиг теоретично обгрунтувати новий погл¤д на соц≥ал≥зм, у практичн≥й д≥¤льност≥ –ад¤нського ур¤ду з 1921р. було вз¤то курс на в≥дмову в≥д воЇнно-комун≥стичних метод≥в управл≥нн¤ п≥дприЇмствами на зам≥ну њх методами економ≥чними, госпрозрахунковими . ќднак ≥ в практичн≥й сфер≥ Ћен≥н не встиг реал≥зувати вс≥ задуми.

    «ам≥сть плати за ресурси в бюджет почали в≥драховувати промисловий податок, пот≥м податок з обороту, тобто платеж≥, ¤к≥ не мали пр¤мого звТзку з результатами внутр≥промислового господарюванн¤. ¬ них через в≥дхиленн¤ ц≥н од вартост≥ акомулювалис¤ нагромадженн¤ ≥нших галузей. ќдже, з 1923р. оформилась залежн≥сть майбутнього розгортанн¤ промисловост≥ (≥ндустр≥ал≥зац≥њ) в≥д бюджету.

    ÷ей принциповий в≥дступ в≥д Ћен≥нськоњ економ≥чноњ пол≥тики в≥дбувавс¤ непом≥тно ¤к дл¤ сучасник≥в, так ≥ дл¤ ≥сторик≥в. јдже в≥дмовл¤лис¤ в≥д задуму, що не встиг ув≥йти в житт¤. ѕроте нова економ≥чна пол≥тика одразу втратила динам≥зм. ¬ обрисах соц≥ал≥зму, що будувавс¤, знову стали пом≥тн≥ воЇнно-комун≥стичн≥ риси. яскравим прикладом зростаючого в народному господарств≥ впливу адм≥н≥стративного начала служить зовн≥ непом≥тна трансформац≥¤ лен≥нського плану кооперуванн¤ населенн¤. ’оч мережа кооператив≥в р≥зного проф≥лю розвивалас¤ на сел≥ посиленими темпами, вищою формою кооперативного руху стали вважати колгоспи в тих њх формах, ¤к≥ виникли в роки воЇнного комун≥зму.

    ќск≥льки прмислов≥сть УпосадилиФ на бюджет, треба було вишукувати нов≥ джерела бюджетних доход≥в. ўе восени 1923р. в≥дновили гор≥лчану монопол≥ю. ѕроте н≥ гор≥лчана монопол≥¤, н≥ ем≥с≥¤ не могли бути головним джерелом доход≥в бюджету. ÷¤ роль завжди належала с≥льському господарству. ¬ипробували й в≥дпов≥дний механ≥зм вилученн¤ сел¤нських кошт≥в.  еруючись ≥деЇю народногосподарського оптимуму дерективи зТзду визначали досить висок≥ темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, колектив≥зац≥њ с≥льського господарства ≥ п≥днесенн¤м матер≥ального добробуту труд¤щих.

 еруючись в основному дерективами, ƒержплан розробив два вар≥анти пТ¤тир≥чки Ц в≥дправий ≥ оптимальний. ” кв≥тн≥ 1929р. XVI конференц≥¤ ¬ ѕ(б) схвалила оптимальний вар≥ант, а через м≥с¤ць, на V зТзд≥ –ад в≥н став законом. ѕроте цей закон залишивс¤ на папер≥. ѕерша пТ¤тир≥чка, ¤ка почалас¤ з жовтн¤ 1928р., виконувалась за сумою щор≥чних план≥в, ¤к≥ не мали майже н≥чого сп≥льного ≥з затвердженим пТ¤тир≥чним планом.

    —права у тому, що пТ¤тир≥чка ще у форм≥ деректив ’V зТњзду ¬ ѕ(б) мала фундаментальний недол≥к: Уножиц≥ ц≥нФ(розрив у ц≥нах). —ел¤ни не давали на це згоди ≥ взимку 1927-1928 рок≥в практично припинили п≥двезенн¤ хл≥ба на ринки. ” крањн≥ спалахнула хл≥бозагот≥вельна криза. ¬ињхавши у с≥чн≥ 1928р. на хл≥бозагот≥вл≥ до —иб≥ру, —тал≥н у сер≥њ виступ≥в перед парт≥йними прац≥вниками розгорнув прграму з трьох пункт≥в:

-         зажадати в≥д куркул≥в негайноњ здач≥ вс≥х надлишк≥в хл≥ба за державними ц≥нами, а на випадок в≥дмови Ц застосувати надзвичайн≥ заходи ≥ конф≥скувати надлишки;

-         у найближч≥ 3-4 роки провести часткову колектив≥зац≥ю с≥льського господарства;

-         усл≥д за частковою провести суц≥льну колектив≥зац≥ю с≥льського господарства. 

     олгоспи були потр≥бн≥ —тал≥ну, щоб подолати хл≥бозагот≥вельну кризу ≥ одержати в≥д села додатков≥ кошти на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю. Ќадзвичайн≥ заходи були придатн≥ дл¤ вилученн¤ готовоњ продукц≥њ. « њх допомогою неможливо було змусити сел¤н-одноос≥бник≥в пост≥йно виробл¤ти товарний хл≥б. ќдже, одразу п≥сл¤ ’V зТњзду ¬ ѕ(б) —тал≥н в≥д≥йшов в≥д курсу соц≥ал≥стичного буд≥вництва, накресленого в дерективах по пТ¤тир≥чному плану. «амисливши в лютому 1928р. скасуванн¤ непу, примусове обТЇднанн¤ сел¤н у колективн≥ господарства ≥ накладанн¤ продрозкладки на колгоспи, —тал≥н на словах усе це заперечував.            

    У–≥к великого переломуФ характеризуЇтьс¤ не т≥льки переходом до суц≥льноњ колектив≥зац≥њ сел¤нських господарств при розкуркуленн≥ њх заможного прошарку, а й  швидким згортанн¤м ринку, наростанн¤м в економ≥ц≥ розпод≥льчих, воЇнно-комун≥стичних рис. ” м≥стах в≥дбувавс¤ перех≥д до нормовоњ торг≥вл≥. ѕризначен≥ дл¤ села промтовари теж були вилучен≥ з в≥льного продажу й ув≥йшли до фонду отоварюванн¤ загот≥вель на контракц≥йн≥й основ≥.

    Ћ≥кв≥дац≥¤ непу, перех≥д до суц≥льноњ колектив≥зац≥њ зустр≥ли оп≥р з боку найстар≥ших член≥в ѕол≥тбюро Ц ћ. ≤. Ѕухар≥на, ќ. ≤. –икова ≥ ћ. ѕ. “омського. ” групи Ѕухар≥на не ви¤вилось альтернативноњ програми у найважлив≥шому дл¤ дол≥ соц≥ал≥зму питанн≥ про темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ¬≥дкинувши у 1923р. разом з ≥ншими членами парт≥йно-державного кер≥вництва курс Ћен≥на на самоф≥нансуванн¤ ≥ повний госпрзрахунок у соц≥ал≥стичн≥й промисловост≥, вони пот≥м Ц хоч-не-хоч Ц згоджувались ≥ на Унажоц≥ ц≥нФ, ≥ на обмежене застосуванн¤ надзвичайних заход≥в про те на л≥кв≥дац≥ю непу вони згодитись не могли.

    —тал≥н перем≥г п≥д прапором боротьби за прискорену ≥ндустр≥ал≥зац≥ю крањни. «добувши абсолютний контроль над парт≥Їю ≥ державою, в≥н негайно перейшов до авантюристичноњ л≥вацькоњ пол≥тики УстрибкаФ в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ”труднень у ф≥нансуванн≥ кап≥тального виробництва б≥льше не ≥снувало, хоч через в≥дсутн≥сть справжнього госпрозрахунку промислов≥сть самост≥йно заробл¤ла пор≥вн¤но небагато.

      1928р. —тал≥н ще не м≥г в≥дкинути р≥шенн¤ XV зТњзду парт≥њ

про часткову колектив≥зац≥ю на добров≥льн≥й основ≥. ѕ≥сл¤ того, ¤к оп≥р групи Ѕухар≥на було зламано, перегл¤ду цього р≥шенн¤ н≥що не перешкоджало. ћехан≥зм УстрибкаФ, складовий елемент ¤кого становила суц≥льна колектив≥зац≥¤, було запущено.

    –≥к великого перелому характеризувавс¤ остаточним в≥дступом до пол≥тики воЇнного комун≥зму. ѕочаток форсованоњ колектив≥зац≥њ зб≥гс¤ з практичною забороною торг≥вл≥ ≥ введенн¤м практики планових завдань щодо здаванн¤ держав≥ хл≥ба та ≥нших с≥льськогосподарських продукт≥в з розкладкою плану по кожному селу, колективному або ≥ндив≥дуальному господарству. ѕроте розкладка ви¤вилас¤ ефективною т≥льки наступного року, коли к≥льк≥сть колгосп≥в зросла, а невиконанн¤ плану стало каратис¤ розкуркуленн¤м. « л≥та 1930р. поширилась практика твердих завдань щодо здач≥ вс≥х Улишк≥вФ. ѕоверненн¤ до непопул¤рного воЇнного комун≥зму терм≥нолог≥чно маскувалос¤. ћетоди воЇнно-комун≥стичного штурму було названо Уновим етапом непуФ. ѕон¤тт¤ УпродрозкладкаФ зам≥нювалос¤ поширеним терм≥ном УпланФ.

    ѕерша колгоспна весна 1930р. була об≥ц¤ючою. ”крањна одержала непоганий урожай. Ѕуло здано  по 4,7 центнера з гектара Ц рекордний показник товарност≥ за вс≥ роки –ад¤нськоњ влади. —творювалис¤ у¤вленн¤, що колгоспне село здатне забезпечити УстрибокФ в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. —ел¤н результати першого року суц≥льноњ колектив≥зац≥њ привели в шоковий стан. ’оч гр≥зне слово УпрдрозкладкаФ не вживалос¤, в колглспне село повертавс¤ нап≥взабутий побут дес¤тир≥чноњ давнини. –инок зникав. √рош≥ втрачали свою куп≥вельну спроможн≥сть. ‘онд отоваренн¤ загот≥вель був м≥зерний, а заробтки в громадському господарств≥ Ц злиденними. ўоб прогодуватис¤, треба було розраховувати в основному на присадибну д≥л¤нку. ѕроте к≥льк≥сть колгосп≥в зростала. ѕ≥сл¤ березн¤ 1930р. адм≥н≥стративний тиск на одноос≥бник≥в став вважатис¤ перегином. ÷е не означаЇ, що колектив≥зац≥¤ втратила примусовий характер. √осподарювати ≥ндив≥дуально ставало дедал≥ важче: одноос≥бник≥в розкуркулювали, обкладали Утвердим завданн¤м Ф та високими податками, тод≥ ¤к колгоспники одетжували податков≥ п≥дьги. ƒо к≥нц¤ 1932р. на ”крањн≥ колектив≥зували майже 70% сел¤нських господарств з охопленн¤м понад 80% пос≥вних площ. Ќе менш високого р≥вн¤ колектив≥зац≥њ дос¤гнули в ≥нших зернових районах.  олектив≥зац≥¤ супроводжувалас¤ експропр≥ац≥Їю заможного прошарку сел¤нства ≥ руйнуванн¤ розвинутоњ системи с≥льськогосподарськоњ кооперац≥њ. ѕродрозкладка вела до швидкого зростанн¤ кризових ¤вищ. Ќай≥стотн≥шим про¤вом кризи, ¤ка охопила молодий колгоспний лад, була ц≥лковита незац≥кавлен≥сть сел¤н у розвитку громадського господарства, њхнЇ пр¤ме небажанн¤ працювати.

    ƒо початку суц≥льноњ колектив≥зац≥њ в колгоспах панувала УподенщинаФ. ≤нод≥ доходи розпод≥л¤лис¤ по њдц¤м або к≥лькост≥ роб≥тник≥в в с≥мТњ.  олгоспцентр —–—– у директив≥ в≥д 6 червн¤ 1930р. Уѕро оц≥нку ≥ обл≥к прац≥ у колглспахФ висловивс¤ за впровадженн¤ новоњ економ≥чноњ категор≥њ Ц трудодн¤, ¤кий давав змогу враховувати не т≥льки к≥льк≥сн≥, а й ¤к≥сн≥ результати роботи. ” 1932р. переважна б≥льш≥сть колгоспник≥в до орган≥зац≥њ прац≥ за трудодн¤ми. ѕроте в самому пор¤дку нарахуванн¤ њх ≥снувало багато недол≥к≥в. ќдин з найсерйозн≥ших Ц дискрим≥нац≥¤ прац≥ польових прац≥вник≥в викликана насамперед бюрократизац≥Їю управл≥нськоњ сфери через в≥дсутн≥сть справд≥ демократичних норм у прим≥рному —татут≥ с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥. ” 1930-1931рр. ” колгоспах створювалис¤ тимчасов≥ бригади Ц на пер≥од с≥льськогосподарськоњ кампан≥њ. Ќепост≥йний склад пригад ≥ незакр≥пленн≥сть робочоњ худоби, реманенту, земельних д≥л¤нок т¤гли за собою знеос≥бленн¤ ≥ зр≥вн¤л≥вку. ѕ≥д час збиральноњ кампан≥њ ≥ обмолоту запанував ц≥лковитий розгард≥¤ж ≥ безладд¤. Ѕригади розпалис¤, на ровоту виходив хто хот≥в, прац¤ орган≥зована не була. ѕлан≥в не мали. –оботу звол≥кали. ’л≥б осипавс¤, просапних не збирали зовс≥м. –озкрадвнн¤ п≥шло навалою, вдень ≥ вноч≥ з пол¤ возили на очах у вс≥х, розт¤гали колгоспний хл≥б. ќбл≥ку не було.

    ѕарт≥йний вплив на стан справ у колгоспах в≥дчувавс¤ слабо. « к≥льк≥сного та ¤к≥сного боку, а також за своЇю орган≥зац≥йною структурою парт≥йн≥ орган≥зац≥њ не стали на належн≥й висот≥. Ќечисленн≥сть с≥льськоњ парторган≥зац≥њ ≥ специф≥ка складу(переважали члени парт≥њ, ¤к≥ займали кер≥вн≥ посади, а також агрономи, л≥кар≥, вчител≥ та ≥нш≥ спец≥ал≥сти) перешкоджали переходу в≥д територ≥ального до виробничого принципу в њњ побутов≥. ј житт¤ вимагало розвТ¤зати питанн¤ про орган≥зац≥ю парт≥йного осередку безпосередньо в колгосп≥. ” лютому 1931р.   ÷  парт≥њ прийн¤в Уположенн¤ про осередок ¬ ѕ(б) у колгоспахФ. ¬≥дпов≥дно до нього с≥льськ≥ осередки в районах суц≥льноњ колектив≥зац≥њ обовТ¤зково мали бути перетворен≥ на колгоспн≥.  Ќайпоширен≥шими були м≥жколгоспн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ обТднували по 5-6, а ≥нод≥ б≥льше 10 колгосп≥в у к≥лькох населених пунктах. « жовтн¤ 1930р. до к≥нц¤ пТ¤тир≥чки на ”крањн≥ через кожних два дн≥ зТ¤вл¤лас¤ нова машинно-тракторна станц≥¤. Ќаприк≥нц≥ 1932р. в республ≥ц≥ д≥¤ло њх 592 Ц обслуговували половину колгосп≥в, переважно великих. “а розгортанн¤ мереж≥ Ц лише частина справи. јктивно впливати на орган≥зац≥йно-господарське зм≥щенн¤ колгосп≥в ћ“— ще не могли.

    ѕри анал≥з≥ причини дезорган≥зац≥њ колгоспного виробництва не можна в≥дкидати неготовност≥ основноњ маси колгоспник≥в до колективноњ прац≥. ƒр≥бнобуржуазна психолог≥¤ середнього сел¤нина, ¤кий раптово дл¤ себе опинивс¤ в колгосп≥, нер≥дко ви¤вл¤лас¤ в низькому р≥вн≥ дисйипл≥ни, безв≥дпов≥дальному ставленн≥ до усусп≥льненого майна й худоби, байдужост≥ до всього, що було за межами власноњ присадибноњ д≥л¤нки. ≤ всеж безусп≥шн≥сть спроб реал≥зувати в масовому масштаб≥ заходи щодо орган≥зац≥йно-господарського зм≥щенн¤ колгосп≥в, ¤к≥ добре себе зарекомендували в передових арт≥л¤х, по¤снювалас¤, насамперед, не особливост¤ми сел¤нськоњ психолог≥њ, а руйн≥вним впливом продрозкладки. « одного боку сел¤ни не могли почути себе господар¤ми у власному колгосп≥, тому що вироблена колективною працею продукц≥¤ не стала власн≥стю колектива. « ≥ншого боку, вони знали, що колгоспи утворенн≥ шл¤хом обТЇднанн¤ њхн≥х власних засоб≥в виробництва.  ол≥з≥¤ розвТ¤зувалась просто: колгоспники починали забирати продукц≥ю, вироблену в громадському господарств≥, до њњ оприбуткуванн¤ ≥ вивозу. “ак≥ д≥њ квал≥ф≥кувалис¤ ¤к крад≥жка. ” 1932р. крад≥жками займалис¤ в≥д 85 до 90% колгоспник≥в.  рали, щоб забезпечити себе продуктами харчуванн¤ або щось заробити прдажею. Ќа ринку, ¤кий ≥снував практично нелегально, ц≥ни на продукц≥ю с≥льського господарства до к≥нц¤ першоњ пТ¤тир≥чки зросли в 30 раз≥в.  олгоспники застосували своЇр≥дну тактику соботажу хл≥бозагот≥вель: намагалис¤ приховвти при обл≥ку справжн≥ розм≥ри врожаю, залишали зерно в солом≥ при обмолот≥, щоб згодом потайки перемолотити њњ другий раз Ц дл¤ себе.

    «ам≥сть того, щоб пок≥нчити з виробничими в≥дносинами, ¤к≥ змушували колгоспник≥в красти власну продукц≥ю, —тал≥н та його найближче оточенн¤ обрали шл¤хи репрес≥њ. ’оч давно вже було оголошено про л≥кв≥дац≥ю куркульства ¤к класу, ћолотов знову заговорив про загрозу збоку куркул¤, ¤кий н≥бито орган≥зував на сел≥ розкраданн¤ хл≥ба та ≥ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспник≥в, виконанню ними державних завдань. ¬÷¬  ≥ –Ќ  —–—– 7 серпн¤ 1932р. прийн¤ли постанову Уѕро охорону майна державних п≥дприЇмств, колгосп≥в ≥ кооперац≥њ та про зм≥цненн¤ громадськоњ (соц≥ал≥стичноњ) власност≥Ф. ¬≥дпов≥дно до цього законодавчого акту розкраданн¤ майна колгосп≥в ≥ кооператив≥в каралос¤ розстр≥лом, а за помТ¤кшуючих обставин Ц бозбавленн¤ вол≥ на строк не менше 10 рок≥в. 22 серпн¤ 1932р. ¬÷¬  ≥ –Ќ  —–—– прийн¤ли постанову Фѕро боротьбу ≥з спекул¤ц≥ЇюФ.—пекул¤ц≥¤ каралась увТ¤зненн¤м в концтабор≥ на строк в≥д 5 до 10 рок≥в без права застосуванн¤ амн≥ст≥њ.

    –уйн≥вний вплив продрозкладки на продуктивн≥ сили с≥льського господарства повною м≥рою ви¤вивс¤ 1931р., коли в колгосп≥ обТЇдналас¤ б≥льш≥сть с≥льського населенн¤ ”крањни. ќднак дезорган≥зац≥¤ ≥ деградац≥¤ громадського виробництва голгосп≥в не позначилас¤ на поставках держав≥: њх ст¤гували зал≥зною рукою. «ате р≥вень житт¤ колгоспник≥в, ¤кий залежав в≥д ФзалишковогоФ принципу плати прац≥. ”же в перш≥ м≥с¤ц≥ 1932р. в багатьох с≥льських районах вичерпалис¤ запаси продовольства насамперел хл≥ба. Ќад колгоспниками зависла загроза голоду.

    ¬ с≥льському господарств≥ ”крањни спостер≥гавс¤ катастроф≥чний стан. ѕос≥вна кампан≥¤ зат¤глас¤ до к≥нц¤ червн¤ ≥ все ж недос≥¤ли понад 2млн гектар≥в, в≥дведен≥ п≥д чорний пар площ≥ перетворилис¤ на розсадник бурТ¤н≥в. „ерез те, що просапних культур не обробл¤ли, частина пос≥в≥в загинула. Ќа площах, що залишилис¤, урожай був невисокий, незважаючи на задов≥льн≥ погодн≥ умови.  

    15 кв≥тн¤ 1932р. зав≥дуючий приймальною ≥нформував Ћозовський райком парт≥њ про стан арт≥л≥ Ф„ервоний ∆овтеньФ: у колгосп≥ 70 двор≥в, 260 њдц≥в, хл≥ба вистачило т≥льки до 1 лютого, колгоспники вживають ¤к њжу вин¤тково бур¤к, через що хвор≥ють, було чотири випадки голодноњ смерт≥, хворих Ц 50 чолов≥к. 25 кв≥тн¤ в –ешетил≥вський райком парт≥њ над≥йшла ≥нформац≥¤ за скаргою групи громад¤н хутора —тепового ѕ≥щанськоњ с≥льради: план хл≥бозагот≥вель виконано, проте вони залишилис¤ зовс≥м без хл≥ба, нема й картопл≥, люди пухнуть з голоду. 25 кв≥тн¤ в приймальну над≥йшов лист з арт≥л≥ У12 ∆овтеньФ ƒвор≥чанського району: в громадському господарств≥ було 300 коней, а залишилос¤ 5, сел¤ни кидають арт≥ль ≥ розб≥гаютьс¤. “≥, хто залишивс¤, пухнуть з голоду. “од≥ ж група колгоспник≥в арт≥л≥ У“ракторФ —умського району написала: в хл≥бозагот≥вл≥ вз¤ли все зерно, колгоспники не мають хл≥ба й картопл≥, без фуражу залишилас¤ худоба. Ѕалт≥йський мор¤к,  ¤кий побував у в≥дпустц≥ в сел≥ ѕетрушки б≥л¤  иЇва, писав: непрацездатним хл≥б не видають, запаси його, в тому числ≥ страховий фонд, передано в хл≥бозагот≥вл≥, Ї випадки голодноњ смерт≥. 14 травн¤ приймальн¤ одержала листа в≥д жител¤ ќстерського району такого зм≥сту: Уя хочу жити, але не можу, вмираю з голоду. як у нас в сел≥  рихаЇв≥, так ≥ по ц≥лому району ќстерському насто¤ща голодовка: пуд муки ржаноњ 100 крб, пуд картопл≥ Ц 20 крб, ≥ то н≥де не купиш ≥ много випадк≥в: д¤ько купив пуд, дав 100 крб, а в≥д нього м≥л≥ц≥¤ отобрала. ”  рахаЇв≥ одкривс¤ тиф голодний, прињхала бригада з району врачей, закрили школу ≥ ну л≥кв≥д≥ровать тиф. Ќавезли з району продукт≥в, п≥дкормили больних ≥ не стали умирать з голоду. ¬ сел≥ умерло з голоду три душ≥ здорових, много д≥тей ≥ старих. ¬ ќстерському район≥ зареЇстровано захворюванн¤ тифом по 15 селах, в  рихаЇв≥ було 90 випадк≥в, з них четверо померлоФ.

    ™диним дл¤ 1932р. нововведенн¤м у взаЇмостосунках м≥ж м≥стом ≥ селом був дозв≥л торг≥вл≥ дл¤ колгосп≥в, колгоспник≥в та одноос≥бник≥в за ц≥нами в≥льного ринку. «роблена з воЇнно-комун≥стичних позиц≥й спроба налагодити плановий продуктообм≥н м≥ж м≥стом ≥ селом була оф≥ц≥йно визнана неспроможною. ѕроте на поточну ситуац≥ю постанова не вплинула. јдже торг≥вл¤ хл≥бом дозвол¤лас¤ т≥льки п≥сл¤ виконанн¤ загот≥вельного плану, з 15с≥чн¤ 1933 року.

    —тал≥н сл≥по в≥рив у д≥Їв≥сть обовТ¤зкових постанов, незалежно в≥д того, чи в≥дпов≥дають вони реальним ≥нтересам ≥ в≥дносинам. ¬≥н думав, що проблему жнив 1932р. можна розвТ¤зати прийн¤тт¤м закону, в ¤кому були б передбачен≥ заходи проти ви¤влених ран≥ше хиб. ” постанов≥ –Ќ  —–—– ≥ ÷  ¬ ѕ(б) в≥д 5 липн¤ 1932р. Уѕро збиральну кампан≥ю 1932 рокуФ висувалас¤ вимога запроваджувати скиртуванн¤: своЇчасно скошений ≥ заскиртований хл≥б не м≥г тривалий час збер≥гатис¤ в пол≥. « метою заохоченн¤ колгоспник≥в дозвол¤лос¤ вже при обмолот≥ видавати аванси в рахунок натуральноњ частини доход≥в в обс¤з≥ 10-15% фактично обмолоченого хл≥ба. ÷е був певний крок уперед в≥д ФзалишковогоФ принципу оплати трудодн≥в: ран≥ше хл≥б на трудодн≥ видавали т≥льки взимку, п≥сл¤ виконанн¤ загот≥вельного плану. 1932р. було заскиртовано б≥льше скошеного хл≥ба, н≥ж у попередн≥ роки. ¬трати в≥д обсипанн¤ зменшилис¤. «ате тривале збер≥ганн¤ хл≥ба в пол≥ викликало масове розмноженн¤ гризун≥в. Ќа зас≥данн≥ –аднаркому ”–—– 11 листопада 1932р. вказувалос¤, що поширенн¤ польових мишей набуваЇ розм≥р≥в стих≥йного лиха. ўоб не вмерти з голоду колгоспники ц≥ною надлюдськоњ прац≥ розкрили мишач≥ нори на площ≥ 120 гектар≥в. ” результат≥ вдалос¤ одержати 17 центнер≥в добро¤к≥сного зерна. ¬ кожн≥й нор≥ було в≥д 2 до 6кг пшениц≥.

    1932р. втрати врожаю позначилис¤ вже не т≥льки на життЇвому рвн≥ колгоспник≥в, а й на хл≥бозагот≥вл¤х. ƒо першого листопада в≥д сел¤нського сектора ”крањни над≥йшло лише 136млн пуд≥в хл≥ба. ћл¤во в≥дбувалис¤ загот≥вл≥ ≥ в ≥нших рег≥онах крањни. ÷ентрал≥зован≥ ресурси хл≥ба та ≥нших вид≥в продовольства швидко танули. ÷е викликало скороченн¤ ≥ без того низьких норм видач≥ продукт≥в за картками дл¤ роб≥тник≥в та службовц≥в. –≥зко зменшивс¤ хл≥бний експорт, що призвело до майже дес¤тикратного зб≥льшенн¤ диф≥циту зовн≥шньоторговельного балансу пор≥вн¤но з 1929 роком. «ростанн¤ короткостроковоњ заборгованост≥ обумовило по¤ву на зах≥дних валютних ринках чорноњ б≥рж≥ рад¤нських вексел≥в. ѕростроченн¤ платеж≥в загрожувала непередбаченими насл≥дками, ≥ з поточних рахунк≥в ≥нод≥ доводилос¤ розплачуватис¤ валютою, одержаною в≥д продажу нац≥ональних художн≥х ц≥нностей. —аме тод≥ з головних музењв крањни назавжди п≥шли за кордон сотн≥ твор≥в великих художник≥в.

    ™ безл≥ч факт≥в, ¤к≥ незаперечно довод¤ть злочинний характер д≥¤льност≥ надзвичайних ком≥с≥й над≥сланих —тал≥ним у листопад≥ 1932р. до ’аркова, –остова-на-ƒону ≥ —аратова ≥з завданн¤м вз¤ти хл≥б за будь-¤ку ц≥ну. Ќадзвичайну ком≥с≥ю на ”крањн≥ очолив ћолотов.

    ом≥с≥¤ ћолотова не приймала власних постанов, а д≥¤ла в≥д ≥мен≥ парт≥йно-державного кер≥вництва республ≥ки. ƒ≥¤льн≥сть њњ розпочалас¤ з прийн¤тт¤м постанов ÷   ѕ(б)” в≥д 18 листопада ≥ –Ќ  ”–—– в≥д 20 листопада 1932р., майже ≥дентичних за зм≥стом ≥ п≥д однаковою назвою Ц Уѕро заходи по посиленню хл≥бозагот≥вельФ. ѕостановами передбачалос¤, що в арт≥л¤х, де п≥д час жнив допускали авансуванн¤ колгоспник≥в понад встановлену норму (15% в≥д фактичного обмолоту), мають орган≥зувати поверненн¤ незаконно розданого хл≥ба. ¬водилас¤ практика натуральних штраф≥в (мТ¤сом, картоплею та ≥ншими продовольчими продуктами Ц на випадок в≥дсутност≥ запас≥в зерна) колгоспник≥в та одноос≥бник≥в-боржник≥в по хл≥бозагот≥вл¤х.  лючовим серед репресивних заход≥в був дозв≥л райвиконкомам перераховувати в хл≥бозагот≥влю вс≥ створен≥ в колгоспах натуральн≥ фонди Ц нас≥ннЇвий, продовольчий ≥ фуражний.

    —ела, ¤к≥ мали особливо велику заборгован≥сть по хл≥бозагот≥вл¤х заносились на Учорну дошкуФ. —татут Учорноњ дошкиФ означав фактичну блокаду: сел¤ни позбавл¤лис¤ права на вињзд, ≥ ¤кщо в сел≥ не було продовольчих запас≥в, люди гинули голодною смертю. ¬елике село √аврил≥вка загинуло майже повн≥стю. Ћише з 15 грудн¤ 1932р. було дозволено продавати гас, с≥рники та ≥нш≥ промтовари у селах, за вин¤тком 82 район≥в 5 областей, ¤к≥ найб≥льше заборгували по хл≥бозагот≥вл¤х.

    ¬илученн¤ максимальноњ к≥лькост≥ колгоспного хл≥ба методами продрозкладки на перших порах докор≥нно пол≥пшило непросту ситуац≥ю в зовн≥шн≥й торг≥вл≥. —правд≥, у 1926\27р., коли хл≥бозагот≥вл≥ в≥дбувалис¤ шл¤хом закупок на ринку, було вивезено приблизно130млн пуд≥в. ” 1928р., коли вибухнула хл≥бозагот≥вельна криза, вивезти вдалос¤ лише 27 млн пуд≥в, а в 1929р. Ц 11 млн пуд≥в. якраз у цей час почалас¤ св≥това криза, що з особливою силою вдарило по рад¤нськ≥й зовн≥ше≥й торг≥вл≥. ÷≥ни на сировину, що вивозилас¤, впали значно нижче, н≥ж ц≥ни на устаткуванн¤, що ввозилос¤. ќтже, треба було експортувати зночно б≥льше сировини, щоб одержати ту саму валютну вирочку.ѕродрозкладка спочатку дала можлив≥сть зб≥льшити експорт зернових. ” 1930р. в≥н зр≥с у 27 раз≥в Ц до 298 млн пуд≥в, у 1931р. Ц дос¤г максимальноњ величини за весь п≥сл¤революц≥йний пер≥од Ц 316млн пуд≥в. ¬однораз продрозкладка викликаючи прогресуючий парал≥ч, с≥льськогосподарського виробництва, р≥зко зменшила, в к≥нцевому п≥дсумку, експортн≥ ресурси.

    ’л≥бозагот≥вл≥ подовжувалис¤ нав≥ть у перш≥й декад≥ лютого 1933 року, коли сел¤ни почали гинути в≥д голоду. ѕрактично на вс≥й територ≥њ ”крањни в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ тод≥ вже не ≥снувало ск≥льки-небудь великих запас≥в продовольства.

    ѕовна безвих≥дь ситуац≥њ змусила на ƒн≥пропетровщин≥ звернутис¤ до апсолютно неморального засобу Ц нагороди за донос.  ожний, хто вказував, де сус≥д ховае зерно, одержував в≥д 10 до 15% ви¤вленого ¤к премю. 17 лютого цей Фдосв≥дФ поширивс¤ на всю республ≥ку у форм≥ спец≥альноњ ур¤довоњ постанови.

    Ќас≥ннЇва проблема в≥д≥йшла на другий план п≥сл¤ того, ¤к секретар ÷  ¬ ѕ (б) ѕостишев добивс¤ прийн¤тт¤ 25 лютого постанови –Ќ  —–—– ≥ ÷  ¬ ѕ (б) про вид≥ленн¤ ”крањн≥ позички в розм≥р≥ 20 млн пуд≥в зерна. ‘актично, телеграфний дозв≥л на викорестанн¤ розм≥щених у республ≥ц≥ державних запас≥в хл≥ба дл¤ харчуванн¤ голодуючих у розм≥р≥ 3млн пуд≥в над≥йшов 19 лютого. ¬сього до к≥нц¤ кв≥тн¤ республ≥ка одержала 22,9 млн пуд≥в нас≥ннЇвоњ позички, 6,3 млн пуд≥в фуражноњ позички, 4,7 млн пуд≥ продовольчоњ позички ≥ 400 тис¤ч пуд≥в продовольчоњ допомоги.

    ѕро те, що на сел≥ в≥дбуваЇтьс¤ щось страх≥тливе, знали вс≥. Ѕ≥женц≥ заповнювали м≥ста ≥ вмирали сотн¤ми просто на вулиц¤х. ≤нформац≥¤ про голод проникала й за кордон. Ќамагаючись вр¤тувати в≥д голодноњ смерт≥ д≥тей, сел¤ни везли њх до м≥ст ≥ залишали в установах, л≥карн¤х, просто на вулиц¤х. Ћавина голодних смертей наростала з м≥с¤ц¤ в м≥с¤ць аж до початку л≥та. “ака ≥нформац≥¤ ретельно приховувалас¤ в≥д народу. —тал≥н говорив про усп≥хи м≥жзТњзд≥вського пер≥оду, з п≥дкресленим натиском в≥дзначав, у контекст≥ з цифрами про зростанн¤ нац≥онального доходу ≥ промисловоњ продукц≥њ. ¬ключенн¤ до традиц≥йного перел≥ку усп≥х≥в нового елемента Ц даних про зростанн¤ населенн¤ Ц мало на мет≥ покласти край р≥зного роду чутки у крањн≥ ≥ за кордоном про величезн≥ втрати людей в≥д голоду.

    јнал≥з даних демограф≥чноњ статистики 30-х рр. св≥дчить, що пр¤м≥ втрати населенн¤ ”крањни в≥д голоду 1932р. становили близько 150 тис¤ч чолов≥к. 1933р. голодною смертю загинуло в≥д 3 до 3,5 млн чолов≥к. ѕовн≥ демограф≥чн≥ втрати, включаючи зниженн¤ народжуваност≥, с¤гали в 1932-1934 рр. 5млн чолов≥к. Ќе менше м≥льона загинуло на  убан≥. √олод у 1933р. був насл≥дком спроби зд≥йснювати соц≥ал≥стичне буд≥вництво воЇнно-комун≥стичними методами. ѕроте примусова колектив≥зац≥¤ ≥ накладена на колгоспи продрозкладка призвели до глибокоњ деградац≥њ с≥льського виробництва, ¤ка так дорого, так бол¤че ≥ нев≥дшкодовно об≥йшлас¤ крањн≥ й народов≥.

                           Cписок використаноњ л≥тератури:

1. —. ¬.  ульчицький У“рагед≥¤ голоду 1933Ф ; т-во У«нанн¤Ф ; . 1989;

2. —. ¬.  ульчицький, ћ.  отл¤р; Уƒов≥дник з ≥стор≥њ ”крањниФ; видавництво У”крањнаФ ;  . 1996